Травматичні пістолети ПМР, ПСМ-Р

Крім повністю зроблених з «0» продуктів вітчизняного виробництва, на ринку травматичних спецпристроїв існує явище конверсійної зброї. За цим терміном ховаються моделі, що колись були бойовими. Зразки цього роду, такі як ПМР, ПСМ-Р багато в чому успадкували переваги своїх армійських прототипів – ПМ та ПСМ, а саме:

1. Надійність.

Бойова зброя стикається зі строгими нормами службової прийомки. Перш ніж зайняти своє місце на конвеєрі, вона проходить низку серйозних випробувань. Початком таких є конструкторський конкурс. У ході заходу із загальної маси прототипів, побудованих виходячи з вимог ТЗ держзамовлення, відбирається найвдаліша платформа. По мірі тестування в найскладніших кліматичних умовах і за підвищених навантажень, безликий прототип удосконалюється творцем, аж до досягнення необхідного результату. І це не все. По завершенню конструкторських робіт дрібний тираж виробу відправляється на пробу до війська та органів внутрішніх справ – для перевірки відповідності реальним умовам використання. Природно, що стосовно комерційних продуктів, такий підхід не застосовується.

Крім того, також варто загострити увагу на принципах, закладених у радянське озброєння:

• Гранична простота системи. Моделі «від і до» заточені під малодосвідченого користувача, який абсолютно не знається на збройній справі. Таким чином, навіть новоприбулий солдат та міліціонер з легкістю освоював основи поводження зі зброєю протягом короткого інструктажу. Із цього також випливає той фактор, що людина не зможе її зламати через власну недосвідченість.
• Надмірна надійність. На долю загальноприйнятого пістолета може випасти багато чого, відповідно він повинен бути безвідмовним. Державний бюджет Радянського Союзу не економив коштів на і так дешевих, для країни, матеріалах. Про використання сплавів мови також не йдеться.
• Естетичність – неочевидний, але фактичний аспект. Як і все, що носило символізм і знаходилося на очах, зброя мала мати бездоганний зовнішній вигляд. Окрім іншого, поняття радянської естетики також стосувалося практичності.

Все перераховане вище справедливе для травмата, так як його основна відмінність від бойового пістолета полягає у зміні оригінального ствола на гладкий, відповідаючий криміналістичним вимогам. Основна механіка залишається без змін.

2. Доступність ЗІП та амуніції.

Слідом за масовим ходінням зразка зброї слідує розповсюдження всього необхідного для роботи з ним – запасних частин, інструментів та приладдя, амуніції, яких залишилася велика кількість, враховуючи десятки років виробництва та запасливість пострадянських країн. До речі, цей фактор значно знижує їхню вартість.

3. Впізнаваність.

За роки своєї служби, образ штатного озброєння відбився у свідомості громадян – завдяки ЗМІ, кінокартинам або ж власним спостереженням. Знайомі кільком поколінням риси, не відразу дають впізнати травмат ПМ у пістолеті, що демонструється.

Травматичний пістолет Макарова (ПМР)

Прикладів адаптації класичного радянського пістолета під травмат чимало, серед примітних з них – зразки від бренду «СОБР», який вніс від себе важливе покращення у вигляді хромування каналу та набійника, що значно підвищило ресурс гумострілу, а також зменшило вимогливість до його обслуговування. Травмат успадкував суттєвий запас міцності, і як наслідок – стійкість до боєприпасів підвищеної потужності.

Модифікація у калібрі .45 Rubber

Крім класичного калібру 9 мм PA, травматичний ПМ випускається в модифікації .45 Rubber. Даний калібр відрізняється великим діаметром кулі, що зміщує її ефект у бік зупиняючої дії. З погляду конструкції, змінився лише ствол – зовні зброю видає лише дульний зріз. Магазин залишився тим самим, проте його ємність знизилася на один набій.

Травматичний ПСМ (ПСМ-Р)

"Макаров", незважаючи на свої скромні розміри, не можна назвати вкрай зручним у прихованому носінні. Такої ж думки дотримувалися радянські спецслужби та генералітет. На цьому ґрунті з'явилася субкомпактна модель, а у 2000-му році її травматичний аналог.

ПСМ – платформа, з самого початку розрахована на максимально зручне та непримітне розташування на тілі. У пістолета відсутні гострі грані і виступаючі деталі, а його силует має товщину з сірникову коробку. Також він вигідно відрізняється масою – у розрядженому стані вага менша за 500 г.

Втручання в оригінальну конструкцію знову ж таки мінімальні – заміні піддався тільки ствол.